Вітання з днем святого Миколая

У небі, небі темному,
Де ходить Миколай,
Листів вже назбиралось, 
Хоч в вогнище скидай.

А в тих листах написано
Мільйони побажань,
За голову хапається
Старенький бородань.

Колись в молитві радісній
Прохали дітлахи
Отримати цукерочки,
Ведмедики, ляльки.

Чи пряника, чи коника,
Чи книжечку, чи м’яч,
Тепер таке прохають всі,
Що хоч сідай і плач.

Данилко он, з Тернополя,
Замовив гіроборд,
І це серед замовлень ще
Далеко не рекорд.

Прохає Настя лялечку,
Таку, немов жива.
І у старця небесного
СивІє голова.

Бо він пройшов крамницями –
Отетерів від цін.
Та ж народити справжню
Дешевше буде всім.

В листі від Олі-скромниці –
Якийсь магічний ЛОЛ,
«І ноутбук» - дописано.
Старець за валідол.

Тут просить Вітя Леґо,
Наталя Чічілав,
Олежик дрон потужний
Для себе забажав.

Іринка хоче епла,
Не старшого, ніж «шість»,
Сашко – боксерську грушу,
Щоби зганяти злість.

Ігорчик про навушники
Фірмові попросив,
«Щоб не якась дєшовка» -
В листі наголосив.

Олеся хоче шубку
(і ляльці, і собі),
І золоті прикраси,
І пірсинг на губі,

Василько просить тачку,
Щоб їзили батьки…
Поставили задачку
Старому малюки…

І журиться старенький
На хмарці крижаній,
Ніяк не зрозуміє,
Коли відбувся збій.

Чи, може, сам і винен,
Бо тупо завтикав,
Коли літ з 20 тому
Він скромність роздавав.

І діти виростали,
Батьками стали всі,
Не вміють відмовляти
Ні дітям, ні собі.

І просять в Миколая,
Без міри, ще і ще,
І забувають часом,
З чого почалось все.

Коли на перше місце
Велична і свята
Ставала дуже скромно
Сердечна доброта.

Коли святий Микола
Від себе відбирав,
А всім нужденним, бідним
У скруті помагав.

…

У небі, небі темному,
Де Миколай живе,
Великий жовтий місяць
Усміхнено пливе.

І старець посміхається,
Багато бачив він…
Листи згрібає жменями –
Розпалює камін.

Йому старому й мудрому,
Все видно ізгори.
Він знає – тільки обрані
Отримують дари!